Виставка “Як ми навчалися в школі”

На “Студіях ідей” ми багато говорили про родинну історію. Теми, які ми обговорювали, дали мені змогу ще раз зрозуміти, що сучасна молодь дуже мало знає про минуле своїх батьків, бабусь та дідусів. Багатьох питань навіть ніколи не торкалися в родинному колі. Хотілося вигадати щось, що допоможе налагодити діалог між різними поколіннями родини, знайти цікаву тему, яка б спонукала батьків і дітей, молодь ділитися споминами, і то протягом не одного вечора. Перебираючи в голові варіанти тем, зупинилася на школі, бо всі ми отримали середню освіту і маємо, що пригадати зі шкільних років.

До проекту було залучено три покоління учнів. Результатом стала виставка “Як ми навчалися у школі”. Вона представляла, як змінилося шкільне життя впродовж 100 років, та віддзеркалила ставлення трьох поколінь учнів до шкільного щоденника. Виставка візуалізувала результати соціологічних опитувань та усноісторичних досліджень. Експонати демонструють асоціації та почуття школярів, які виникали під час пригадування щоденника. Цей невід’ємний елемент шкільного життя представлено як засіб комунікації між школою, учнем та батьками, як дзеркало масової культури та засіб самовираження.

На виставці можна було побачити інсталяції: “Лінія часу шкільного життя”, “Час зупинився”, “Дерево заохочувань”, “Кут покарань”, а також грамоти, прописи, подяки батькам, свідоцтва про закінчення школи та багато іншого.

Кожен охочий мав можливість зануритися у поліфонію спогадів та послухати найяскравіші з них. В результаті залучення багатьох молодих людей до збору усних свідчень, соціологічного опитування та збору шкільних речей, організаторам вдалося занурити учасників у спогади та просунутися до основної мети: налагодити діалог між поколіннями.

Про ініціативу у блозі “Студій живої історії”: https://goo.gl/d31XEG і https://goo.gl/umMPwo