• Віталій Носачов | Ізюм

«(Не)капронові банти»

Проект Віталія Носачова «(Не)капронові банти» досліджує історію професійної освіти Ізюмщини, що у Харківській області, у період 1943 – 1991 років

🔹 Про процес дослідження: «Почали зі створення бази даних. Цей етап пройшов «безболісно»: списки ветеранів освіти, колишніх учнів і працівників доступні в архіві ДНЗ «Ізюмський регіональний центр професійної освіти». Зі списку ми виокремили осіб, з якими потім провели інтерв’ю. Третім компонентом дослідження стали матеріали з архівів навчального закладу, а саме Книги наказів ЗУ №4. Писалися вони не для нащадків чи окозамилювання, а з конкретних питань життя навчального закладу. Це історичне джерело незаслужено забуте, але незамінне саме для мікроісторичних, локальних досліджень. Воно показує історичні процеси та події з іншого боку, на відміну від спогадів та офіційних публічних документів.

🔹 Про труднощі спілкування та вплив ідеології на спогади: «Під час бесід ми зіткнулися з певними труднощами – у методиці, засобах спілкування, а головне – у тому, що ми хотіли почути (власне живу історію), і тому, що нам розповідали (історія меморіальна, але викладена як спогади). У тих, хто застав повоєнні роки – і їм вже 80+ років – реальні спогади густо перемішані з офіційними ідеологічними установками тих часів. Тому інтерв’ю стали компіляцією живої пам’яті та офіціозу, який звучав у термінології, оцінці певних фактів, власне лексиці розповідей».

🔹 Про результати проекту: «Скомпонований матеріал містив три блоки – нарис історії професійної освіти Ізюмщини, власне спогади (відібрані найбільш «живі» матеріали, які дають картину життя тих років, доступну розумінню сучасних підлітків), і окремі накази, які стали сюжетами для рольової гри.
Реалізація проекту почалася вже навесні: під час 3 поїздок ініціативна група відвідала 9 сільських шкіл Ізюмського району. У самому Ізюмі охопили три школи. На жаль, ми не врахували, що травень – місяць інтенсивної підготовки до ЗНО і ДПА в навчальних закладах, тому провести презентації не вийшло. Проте є домовленість про продовження проекту у вересні».

🔹 Про рольову гру: «І учням, і працівникам шкіл (класним керівникам, іноді завучам з виховної роботи) пропонували вжитися у ролі своїх однолітків 70-річної давності. Гра сподобалася: усвідомлення, що такі ситуації, накази, правила навчання, покарання, будні і свята були реальністю тих часів, для учнів стало відкриттям. Для більшості дітей шкільна історія ближче до художньої літератури і є скоріше міфом, ніж переказом».

🔹 Про відкриття: «По-перше, до ініціативної групи активно долучився учень Роман Бондаренко, який надав власний автомобіль і працював у якості і водія, і активного учасника рольової гри. По-друге, додатково поруч з матеріалом з історії професійної освіти у сільських школах розповсюджували збірки матеріалів з історії їх сел, переважно невідомі раніше учням».
Про майбутнє ініціативи: «Тож проект не завершився. Зібраний матеріал поступово обростає новими матеріалами – з історії аграрного ліцею Ізюмського району, Школи робітничої молоді (потім Вечірньої школи №1), знайдені були невідомі раніше у місті документи про існування професійних навчальних закладі до революції, тощо. У 2022 році Ізюм буде відзначати сторіччя власної професійної освіти – до цього часу ми точно матимемо її повноцінну історію. А перший крок зроблений був саме проектом «(Не)капронові банти».

Ініціатива “(Не)капронові банти” реалізується в рамках програми неформальної історичної та громадянської освіти «Студії живої історії», яка впроваджується в Україні організацією “Інша освіта” у партнерстві зі Спілкою MitOst e.V. за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та Фонду Роберта Боша.

#студії_живої_історії #live_history_workshop